Середа, 13 квітня 2016 21:16

Даша Пісна: "Італія пахне капучино та… компліментами"

Автор
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Вранці Італія пахне капучино і компліментами.

 

 

Мій готель був за два кроки від кафедрального собору Duomo di Milano. І перше що, я зробила по приїзду - попрямувала зі своїм другом пити капучино в кафе на цій площі. До відкриття виставки був цілий день (С 1 по 3 квітня в Мілані, Італія, проходила виставка "Woman'sessence", організована MUSA International ARTSPACE, в ній взяли участь 58 жінок з різних куточків світу).

Клеанте, мій друг геніальний диригент і видатний композитор, показав мені Італію не з боку туриста. Ми гуляли маленьким вулицями Мілана, торкаючись до історії минулого, вдихаючи мудрість століть і енергію яку видає камінь. Мілан так тонко переплітає в собі вульгарне, нинішнє і майбутнє.

Варто зазначити, що італійці теж мають проблеми: на вулицях багато бездомних, жебраків, заробіток грошей проходить важко і все дуже дорого. Але попри все їх настрій дуже піднесений. Вони жартують зі своїх проблем і на останні гроші пригощають друзів.

Вони цінують дружні стосунки, але вони так само дуже цінують ступені по яких йдуть до своєї кар'єри. І це дуже важливо.

У день виставки, я зустріла в галереї багато талановитих та непересічних особистостей.Середних були і художники, і музиканти, і критики. На виставку «Woman'sessence» прийшли і мої близькі друзі – Клеанте, Михайло і Єлена. Михайло -оперний співак, на злеті своєї кар'єри, Єлена - студентка, але вже зараз зрозуміло, що вона співатиме в кращих операх світу. Ми багато спілкувались, обмінювались цікавими історіями, фактами, поглядами. Для нас виставка не закінчував ще всю ніч.

А от останній день в Мілані я провела сама. Мій дорогий Клеанта, знав, що один день я повинна присвятити повністю тільки собі, і власному, самостійному знайомству з Італією. У цей день я прокинулася так рано, як тільки можна було. Ранковий капучино та свіжий круасан - це щось неймовірне, особливо, якщо ти п'єш його на десятому поверсі в саду і перед тобою заливається сонячними променями місто. Після сніданку я пішла в глибину міста гуляти сонними вулицями. Я просто ходила і милувалася кожною вуличкою, зачаровувалась місцевими пейзажами. Куди йду не знала. Але чи то сама доля, чи то моє художнє чуття, привело мене в Художню галерею Брера, де міститься одна з найголовніших колекцій картин епохи Ренесансу, якими володіє Італія, кількістю понад 500 робіт, що датуються XIV - XX століттями. Відкритий широкому загалу в 1809 році, музей розташувався в чудовому будинку XVII століття близько Академії витончених мистецтв, що знаходиться в палаці Брера. І це неймовірно! З кожним полотном, з кожним новим ковтком повітря в цій художній ідилії я розуміла, що надихаюсь все більше і більше. Кожна переглянути картина ніби проходила крізь мене. Потім був PallazoReale виставка Сімболізма. Таке скупчення в одному місці таких генніїв навіть викликало деяке зніяковіння, що ти не можеш приділити кожному заслужену увагу.

Після насиченого, бурхливого, емоційного дня я пішла в один затишний ресторан, біля арки. Власник цього закладу запропонував столик біля вікна, де мені ніхто не буде заважати, і де я буду бачити всіх, але мене мало хто. Він ніби знав. Впевнена він відчував, що саме зараз мені це потрібно. Я замовила пасту болоньез, рожеве вино, просту воду і капучино. І що б мені хто не говорив, найсмачніша паста в Італії. І крапка! Після вечері, коли принесли капучино, власник, цього дивовижного ресторану присів поруч зі мною. У нього були хвилясте сиве волосся, від нього пахло дорогим парфумом і сигарою, він тихо посміхався і спокійно говорив.

Того вечора я почула такі слова: «Є два розвитку сценарію відносин з Італією, або ти закохуєшся в неї і віддаєшся повністю, або ти покидаєш її і більше не захочеш повертатися. Але я бачу по твоїх очах, що ти повернешся сюди і ще на раз ... Ciao, bellabionda.» А вже за кілька годин був переліт Мальпенсса –Борісполь і в 17.20 я вже пила каву в Україні.

P.S. До речі, ще один цікавий момент: з перших хвилин перебування там, я зрозуміла, що перебуваю саме в країні, де жінки і справді намагаються не поступатися чоловікам. Так, я натрапила на темноволосу італійку, в шкіряних автомобільних рукавичках, на високих підборах і шкіряній байкарській шкірянці. Вона була водієм таксі. Хоча ви знаєте, даремно жінки не дають італійцям проявити себе повністю як чоловікам. Вони знають, як зробити так, що б, жінка прийшла на трон і стала королевою.

Прочитано 662 разів

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/
 
CenterNews logo
Email logocenter-news@ukr.net
Phone logo093 343 58 85
Phone logo063 499 16 08
Phone logo050 134 17 22
Phone logo096 125 55 28
 

Копіювання будь-яких матеріалів сайту можливе тільки із зазначенням джерела інформації та з гіперпосиланням на «Center News»,згідно із положеннями Закону України “Про авторське право та суміжні права”. 

© 2016 Center News

 

http://www.zoofirma.ru/